Звільнення працівника у зв’язку з закінченням строку строкового трудового договору під час тимчасової непрацездатності

Версія для друкуВерсія для друку

Звільнення працівника у зв’язку з закінченням строку строкового трудового договору під час тимчасової непрацездатності.

Тривалість трудових відносин є однією із суттєвих умов трудового договору незалежно від строку його дії. При укладенні трудового договору сторони погоджують термін їх співпраці шляхом його зазначення у трудовому договорі, за

умови його укладення у письмовій формі, та у заяві про прийняття на роботу.

На перший погляд здається, що звільнення працівника у зв’язку з закінченням строку строкового трудового договору не може викликати будь-яких труднощів та є чітко врегульованою процедурою.

Однак, на практиці звільнення працівника у зв’язку з закінченням строку строкового трудового договору супроводжується рядом обставин, що ускладнюють припинення трудових відносин. Такими обставинами можуть бути некоректне визначення дати закінчення трудового договору, раптова хвороба працівника, тощо.

Норми КЗпП передбачають невичерпний перелік підстав укладення строкового трудового договору, як наприклад, у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк або виходячи з інтересів працівника тощо.

У будь-якому разі, незалежно від підстави строковості трудового договору, необхідно чітко визначити дату закінчення трудових відносин. На практиці часто виникає питання, яким саме чином зафіксувати такий момент. Найбільш прийнятним варіантом є чітке зазначення такої дати у заяві про прийняття на роботу з подальшим відображенням у наказі про прийняття на роботу, з яким працівник має бути ознайомлений під підпис.

Відповідно до загального правила, передбаченого нормами ст.40 КЗпП, працівник не може бути звільнений з ініціативи власника або уповноваженого ним органу під час його перебування на лікарняному у зв’язку з хворобою. Але, зазначені обмеження щодо звільнення працівника під час хвороби застосовуються виключно у разі припинення трудових відносин з працівником з ініціативи роботодавця. Натомість, звільнення працівника у зв’язку з закінченням строку строкового трудового договору не є ініціативою роботодавця, а є лише наслідком спливу строку дії строкового трудового договору.

Виходячи з вищезазначеного, перебування працівника на лікарняному у зв’язку з хворобою на момент закінчення строку дії строкового трудового договору не є підставою для продовження трудових відносин, а лише спричиняє зобов’язання роботодавця перед працівником щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності протягом перших п’яти днів хвороби.

Звільнення на підставі закінчення строку дії строкового трудового договору оформлюється за загальними правилами. У день закінчення строку дії строкового трудового договору роботодавець зобов’язаний видати наказ про звільнення працівника на підставі п.2 ч.1 ст.36 КЗпП. Разом зі складанням наказу необхідно зробити відповідний запис у трудовій книжці працівника, а також видати працівнику в день звільнення трудову книжку та провести з ним остаточний розрахунок.

 

Головний державний інспектор

Управління Держпраці у

Полтавській області                                                                                Т.Жолоб

Наверх ↑