Трудові відносини в будівництві

Версія для друкуВерсія для друку

Трудові відносини в будівництві

З огляду на те, що будівельна сфера ‑ одна з найважливіших галузей народного господарства, адже будівництво, як ніяка інша галузь економіки, створює велику кількість робочих місць, вдосконалення правового регулювання відносин з приводу праці, а саме трудових відносин, у будівельній сфері набуває вагомого значення.

Тим більше важливою є реалізація такого завдання зважаючи на те, що розвиток будівельної галузі не тільки неминуче викликає економічний ріст у країні, але і піднімає проблему створення необхідних умов для розв’язання багатьох супутних соціальних проблем та конфліктів. Адже, реальна модель трудових відносин в будівельному секторі являє собою набір відхилень як від наявних в ринкових фірмах систем норм, так і від домінуючих раніше нормативних положень соціалістичної економіки. Має місце системна криза в трудових відносинах: панування неформальних відносин, зниження продуктивності праці, заробітна плата не виконує відтворювальної, стимулюючої та регулюючої функцій, низький рівень мотиваційних намірів, неефективність регулювання відносин у сфері праці. 

Це підтверджує і аналіз стану трудових відносин на підприємствах будівельної галузі, який показує, що основними дестабілізуючими чинниками у трудових колективах галузі будівництва були і залишаються: несвоєчасна виплата поточної заробітної плати, заборгованість із заробітної плати, використання «нелегальної» найманої праці. Негативно впливає на стан трудових відносин в трудових колективах галузі застосування практики вимушеної неповної зайнятості працюючих у зв’язку із скороченням обсягів будівельних робіт, зменшенням чи припиненням фінансування розпочатих проектів (замовлень), відсутністю нових замовлень.

Для найманого працівника працювати неофіційно, без оформлення належним чином своїх трудових відносин з роботодавцем, а свій заробіток отримувати «в конверті» – ризикована ситуація, адже в разі не оформлення відносин з наймачем він є незахищеним законом.

Працевлаштований працівник має право на усі гарантії, які передбачені Кодексом законів про працю України. Погоджуючись працювати неоформленими, працівники до кінця не усвідомлюють, що вони залишаються соціально незахищеними і втрачають право на соціальне страхування, оскільки з їхньої зарплати не сплачуються страхові внески. У випадку хвороби такі працівники не мають права на отримання допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Також слід зазначити, що неоформленим працівникам робота не зараховується в стаж для отримання пенсії, вони позбавляються права на пільгову пенсію, на щорічну оплачувану відпустку та додаткову відпустку для працівників зі шкідливими та небезпечними умовами праці.

Окрім цього, роботодавець може у будь-який момент безпідставно звільнити працівника або не розрахуватися з ним. Більше того, у випадку травмування або смерті працівника, потерпілий, чи його сім’я, залишаються наодинці із усіма проблемами. Тобто, відповідно до чинного законодавства, вони не мають права на виплати з фонду соціального страхування, а також на решту соціальних гарантій, які пов’язані з отриманням травми на виробництві.

На виконання п.1 доручення Прем’єр-міністра України О.Гончарука за результатами наради щодо детінізації ринку праці та погашення заборгованості із заробітної плати від 14.02.2020 року Управлінням Держпраці у Полтавській області протягом березня-квітня 2020 року проводиться роз’яснювальна робота про неприпустимість допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин, по закінченню якої будуть проводитися заходи державного контролю по виявленню порушень трудового законодавства по даному питанню та вжиття заходів згідно наданих повноважень.

 

 

Головний державний інспектор Управління

Держпраці у Полтавській області                                                               Т.Жолоб

 

 

 

 

Наверх ↑