13 травня на 66-му році життя перестало битися серце людини прекрасної душі, відкритого і доброго серця – Семенюти Василя Васильовича

Версія для друкуВерсія для друку

13 травня на 66-му році життя перестало битися серце людини прекрасної душі, відкритого і доброго серця – Семенюти Василя Васильовича

Пішла у вічність світла людина. Людина з великої літери, талановита, яскрава, справжня.

З ним втрачено видатну особистість, людину, яка протягом всього життя наполегливо і послідовно  працювала над розвитком та розбудовою Зіньківського району.

Його життєвий шлях  - зразок людської гідності, працелюбності, відповідальності, добропорядності, вміння толерантно працювати з людьми.

Василь Васильович  народився 2 грудня 1954 року в селі Білоусівка Чорнухинського району Полтавської області  в сім`ї колгоспників. Після закінчення Білоусівської восьмирічної школи  в 1970 році вступає до Лохвицього медичного училища, яке закінчив в 1973 році.  Із 1973 року свою долю Василь Васильович пов`язує з Зіньківщиною,де розпочав свою трудову діяльність  на посаді санітарного фельдшера  Шилівської дільничної лікарні . З 1973 по 1975 рік проходив  строкову військову службу в Лавах Радянської армії. Після демобілізації з 1975 року по 1977 рік працює інструктором по санітарній роботі Зіньківської рай санепідемстанції,  а з 1977 по 1979 очолює Зіньківське відділення профілактичної дезінфекції. До роботи завжди  ставився відповідально, вів активне громадське життя і це не могло бути непоміченим керівництвом району. Молодого, енергійного, з активною життєвою позицією Василя Васильовича  нас сесії міської ради в 1979 році  обирають заступником голови виконкому Зіньківської міської ради, де він працює до 1981 року. З 1981 року по 1983 рік – Василь Васильович завідуючий відділом культури Зіньківського райвиконкому.  Потім Василь Васильович переходить на партійну роботу. З 1983 року по 1988  рік працює звільненим секретарем парткому колгоспу ім.. Енгельса нашого району. В цей період, змалку знаючи ціну хліба і розуміючи, що працюючи в сільському господарстві потрібно мати ґрунтовні знання в сільськогосподарській галузі, без відриву від виробництва,  вступає до Полтавського сільськогосподарського інституту на агрономічний факультет, який закінчив в 1984 році і отримав кваліфікацію – вчений агроном.

Далі Василь Васильович з 1988 по 1990 рік навчається в Київській Вищій Партійній школі після закінчення якої до 1991 року працює інструктором організаційного відділу Зіньківського райкому  компартії. З 1991 року по 1992 рік -  спеціаліст управління сільського господарства Зіньківського райвиконкому. З 1992 по 1994 рік – головний спеціаліст - помічник представника Президента України в Зіньківському районі. З 1994 року по 1998 рік – помічник – консультант народного депутата України по Гадяцькому виборчому округу. З 1998 року по 2002 рік – перший заступник голови Зіньківської районної державної адміністрації. З 2002 року по 2005 рік – голова Зіньківської районної державної адміністрації.   Якраз на посаді голови  районної державної адміністрації  найбільш яскраво  розкрився  талант Василя Васильовича , як керівника. Він вміло поєднував усі найкращі риси керівника –  професіоналізм, виваженість в прийнятті рішень, активність в діях, мудрість, послідовність, небайдужість до долі простої людини. В роботі особисті стосунки ніколи не були визначальними. Скільки енергії, сил та здоров`я  ним було особисто затрачено в підготовці міста до 400 річного ювілею. Буквально за рік   місто фактично засяяло. Працював не для себе, для людей. Трудову діяльність завершив на посаді провідного спеціаліста інспекції – державного інспектора карантину рослин Гадяцького міжрайпункту.

Василь Васильович був обраний депутатом Зіньківської Ради народних депутатів 1982-1985 роки та неодноразово обирався депутатом Зіньківської районної ради з 1998 року по 2010 рік.

Не вистачає слів, щоб передати смуток, який чорним крилом торкнувся не лише сім’ї, а й усіх, хто знав Василя Васильовича, залишивши сльози та смуток. Полум’я болю обпікає душу від думки, що його не буде поряд з нами. Не почуємо мудрої поради, не побачимо щирого погляду й теплої усмішки.

Люблячий   чоловік, батько, дідусь - для рідних, надійний товариш, друг, колега для багатьох, кого доля зводила з ним на життєвому шляху.

Зіньківська районна державна адміністрація, Зіньківська районна рада, Зіньківська міська рада, Зіньківська районна організація ради ветеранів,  глибоко сумують з приводу цієї непоправної втрати й висловлюють щирі співчуття рідним, близьким та знайомим покійного. Нехай милосердний Господь упокоїть його душу у Своїх Небесних Оселях.

Світлий, добрий спомин про Василя Васильовича  назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав, любив і поважав, хто жив і працював поруч з ним.

 

Поділяємо Ваше горе.   Вічна пам’ять…

 

 

Наверх ↑